Хубертус Петоу, президент DLG: «Після нападу на Україну, від початку цієї незаконної війни, стрімко вибудовуються нові орієнтири в глобальній зовнішній, безпековій, економічній та енергетичній політиці. Чому? Тому що відтоді наша беззаперечна впевненість у тому, що війна в центрі Європи неможлива, перестала існувати. Неймовірні страждання охоплюють людей в Україні вже 14 днів: смерть, поранення, травми, втеча з дому.

Як партнер європейського та міжнародного сільського господарства та як представник вільної Європи з правом на свободу, мир, самовизначення всіх держав і правом на міжкордонний особистий і професійний обмін, DLG розглядає атаку на Україну з великим занепокоєнням і шоком. Свобода, мир і самовизначення є передумовами соціального благополуччя і ніколи не повинні бути предметом перемовин. Цілком зрозуміло, що ми призупинимо нашу діяльність у Росії. Ми і наші члени думками разом із людьми, які постраждали від війни, активною допомагаємо матеріально, у тому числі збором коштів через організацію Aktion Kleiner Prinz (http://aktion-kleiner-prinz.de/).

Сільськогосподарський сектор, тісно взаємопов’язаний на міжнародному рівні, знаходиться безпосередньо в центрі події, наслідки чого будуть відчутні в усьому світі. Тому необхідно вийти зі стану шоку і рухатися до раціонального, обґрунтованого розуміння справи. Наші ресурси: корми для тварин, енергія, добрива, пестициди, технології та ноу-хау є частиною міжнародного торгівельного обміну. Наша продукція торгується по всьому світу, вона є необхідною умовою існування людини. Коли в цій чутливо збалансованій системі глобального обміну відбуваються потрясіння через війну чи стихійні лиха, ми маємо справу з наслідками, які варіюються від помітного підвищення цін до загроз фізичному існуванню.

Для тих, хто раніше не знав: аграрна галузь – стратегічна галузь! Нинішні ринкові потрясіння є явною ознакою того, наскільки крихкою є глобальна продовольча система, особливо через глобальні торговельні зв’язки. І це особливо стосується тих випадків, коли в них домінують лише кілька постачальників і покупців. Конкретний вплив війни на пропозицію зернових та олійних культур майбутнього врожаю передбачити повністю поки що неможливо. Очікується, що і в Росії, і в Україні в 2022 році буде зібрано значно менше врожаю. Через війну в Україні зменшаються площі в обробітку. У деяких випадках не вистачає добрив і пестицидів, а матеріально-технічне забезпечення сильно пошкоджено. Наскільки санкції вплинуть на експорт російського врожаю, поки не визначено, але можна очікувати, що також буде скорочення обсягів. Не в останню чергу через перешкоди в логістиці. Зрештою, останнім часом на Росію та Україну припадає майже 30% світової торгівлі пшеницею і близько 18% кукурудзи. Якщо тут будуть падіння, то це буде відчутно, що також видно на біржових сейсмографах.

Інші справи із загальним розумінням того, що ми зараз називаємо «продовольчою безпекою». Йдеться про прогрес продовольчих систем у досягненні цілей сталого розвитку ООН: процвітання та подолання голоду. Для досягнення цих цілей ціна на їжу для всіх людей повинна відповідати наявному доходу таким чином, щоб цього доходу було достатньо як для харчування, так і для інших основних потреб. І ось тут йдеться про ціни на продукцію сільськогосподарського виробництва та їх собівартість.

Отже, якщо витрати виробництва на тонну зерна (а не на гектар) зростають через політичні умови, це ставить під загрозу глобальну стійкість, що, звичайно, насамперед відчувається в регіонах і серед груп населення, які вже сьогодні витрачають значну частину зі своїх доходів на їжу. У цій складній ситуації мова не йде про те, щоб повернути час назад і відмовитись від досягнень у питаннях добробуту тварин, зміну клімату та збереження біорізноманіття. Метою адаптації сільського господарства до нових умов, у тому числі військових дій, може бути надання факторам продуктивності та собівартості належної питомої ваги у порівнянні з іншими подекуди суперечливими цілями. І ця вага зросла в результаті нинішньої ситуації до такої міри, що потрібно більше аргументів, що відстоювати інші цілі, такі як біорізноманіття або захист клімату, і в першу чергу сприяти вирішенню конфліктам інтересів за допомогою інновацій в технологіях утримання і вирощування. Стійке підвищення продуктивності!».

Krieg in der Ukraine – aus der Erschütterung in die Erkenntnis! – dlg.org